"Своєрідною кристалізацією, підсумком реміфологізації нашого часу через призму християнської етики постає постмодерне густе письмо Жана Луве (п’єса-монолог «Яків на самоті»), де після сходження в пекельні кола самотнього технократа чуємо далеченний поклик душі-птаха для замирення з недовідомим Іншим…".